Текст:
Псалом 2, 12
VII. Господній день
Спасаюча віра
«Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!»
Пс. 2, 12
«Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває»
Ів 3, 36
Гейдельберзький катехізис
Запитання 20
Чи всі спасені у Христі, так саме як всі загинули в Адамі?
Відвовідь:«Ні. Спасені лише ті, хто справжньою вірою прилучився до Христа та приймає всі Його благословення.»
Запитання 21
Що таке істинна віра?
Відповідь: «Істинна віра ─ це не тільки знання та переконаність в правдивості всього, що Бог відкриває в Слові Своїм, 1) але й глибоко вкорінена впевненість, 2) народжена в мені Духом Святим 3) через Євангелію, 4) в тому, що лише завдяки благодаті, дарованій Христом, 5) не тільки інші, але й я 6) маю прощення гріхів, назавжди примирений з Богом і отримав дар спасіння.»
Що ми маємо на увазі, коли ми говоримо про віру?
Про що тут йдеться мова? Чому важливо знати, що саме Слово Боже вчить нас про істинну віру або спасіння по вірі?
Це є одне із найважливіших питань нашого життя... Наразі ми дізналися, що у всій Біблії присутнє євангельська звістка про Ісуса, як про досконалого Посередника. Починаючи з перших сторінок Біблії, потім в обрядах Старого Заповіту.
У Новому Завіті, збулося проротцтво Старого Заповіта про смерть і воскресіння Ісуса Христа, і таким чином вирішується питання гріха.
Але який смисл, якщо я це все знаю, але це не є моїм? Хіба я не маю до цього ніякого стосунку? Як це може бути моїм? І чи це стосується всіх? Якщо гріх реальний, то вирішення гріха, теж є реальним? Через Адама і Єву на всіх людей прийшов у цей світ гріх і прокляття. Тоді чи всі можуть бути спасеними через Ісуса Христа?
Ні, тільки ті, хто через віру приймає Ісусову смерть, отримає прощення гріхів.
«Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!» - читаємо у другому псалмі. Подібне, ми читаємо у Новому Завіті, Євангелії від Івана 3:36 «Хто вірує в Сина, той має вічне життя; а хто в Сина не вірує, той життя не побачить а гнів Божий на нім перебуває.»
Не менш важливе питання: чи залишиться гнів Божий на мені через мої гріхи, чи я з вірою прийму Боже прощення гріхів, яке Він пропонує мені в Ісусі.
Але як я можу прийняти прощення гріхів ? Я повинен прийняти вірою. І це та частина душі, яка це приймає, - це є віра. Така собі рука допомоги від Господа .
«Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!». Ми всі на дорозі життя. Молоді - на початку, а старі - в кінці, люди середнього віку - в середині, але важливо ми всі у дорозі. Ми боремося за багато речей. Хтось за кращу долю своєї дитини, хтось за свої мрії, хтось боротися за істину, і для декого ніщо не стає на заваді щоб добитися свого. Одного разу ця боротьба стане марним. Прийде момент, коли буде мати значення лише те, що: чи маю я спасіння чи ні, чи маю живі стосунки з Господом чи ні?
Одного разу вночі до Ісуса прийшов один впливовий чоловік (Ів. 3:1-5). У нього був статус, гроші, мудрість, смиренність і покірність. Ідеальне поєднання. Було лише одне, чого йому не вистачало.
Не було лише найнеобхіднішого, віри та спокою в душі. Вночі він шукає Ісуса, і Він вказує йому на цю важливу нестачу: йому потрібно заново народитися. Йому потрібно народитися для Царства Божого, бо він не є в ньому. Він залишаєшся із зовні, не дивлячись на те, що він має все у цьому житті. Цей чоловік повірив, що Ісус є Сином Божим, і те, що говорить Ісус, є правдою, і що він теж потребує благодаті Божої.
Віра означає довіру. Я не тільки вірю, в те, що говорить Біблія, є правдою, я також вірю, що Бог дає мені прощення і вічне життя через Ісуса Христа.
В житті ми довіряємо різним людям. Ми впевнені, що якщо ми зробимо комусь добро, то він це віддячить. Але така довіра є зовсім іншою. Моя єдина надія і опора, о Боже це ти.
Я знаю, що Бог говорить у Біблії про моє спасіння. Ці Слова - є насінням віри. Святий Дух Божий через Слово зароджує віру та довіру. Ось чому нам потрібно щоденно читати Боже Слово, вивчати, запам’ятовувати його, принаймні один вірш на день. Віра завжди починається через слово. Принаймні справжня спасаюча віра. Тому що є і не справжня віра.
Яка це не справжня віра? Наприклад, вона спрямована не до Бога, а на якого кумира. Він заснований не на Слові Божому, а на людських віруваннях, традиціях, міфах, чудесах тощо. Вірити можна у багато речей, але не можна врятуватися. Нам потрібна справжня віра в справжнього Бога, Господа Ісуса.
2) Перешкоди на шляху до віри
У Посланні Якова 1:6 є вірш, який вчить нас про молитву: Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
Тоді сумнів є перешкодою для віри та молитви? Так. Тому що для віри є перешкоди.
Однією з таких перешкод сумніву є те, що я не впевнений, я хитаюся.
Ми знаємо історію Ноя. Він будував ковчег 100 років, бо Бог сказав, що буде потоп. Випробуванням віри для нього, можливо, було те, що обставини не були такими, що нічого не вказувало на те, що буде потоп. Там не було великої води. Іншою перешкодою для його віри могло бути те, що його ніхто не підтримував, йому не вірили, вважали його дурнем, насміхалися з нього, дивилися зверхньо на те, що він робив з вірою, довіряючи Божому слову.
Подібним прикладом є Авраам. Бог сказав йому, що у нього буде син, коли йому буде 100 років. Він довіряв Богові, але випробуванням віри могло стати те, що вони були вже старі, обставини були не ті, Бог довго випробовував їхнє терпіння.
Тут ще є і Яір, керівник синагоги, у якого померала маленька донька. Ісус йшов повільно, навіть зцілив жінку з кровотечею, і на додачу до цього, вони надіслали звістку про те, що вже занадто пізно, твоя донька померла, не турбуй Спасителя. Але Ісус закликав їх не боятися, просто повірити. Зі тривогою у серці, але він повірив, і його донька воскресла. Випробуванням для віри може бути коли ми просимо щось у Бога, коли нам потрібно очікувати, що Ісус допоможе і змилосердиться над тим, хто нам так дорогий у родині, але Він не приходить.
Апостол Петро глянув на розмір хвиль, коли ходив по воді, і почав тонути. Ми ходимо по воді вже три роки. Ми віримо, що Бог нас поведе, але коли приходить ще одна несподівана хвиля, яка здається такою великою... Чи можемо ми вірити в Господа, чия благодать настільки велика ?
3 У віри також є живитель та помічник
Джерелом віри є Слово Боже, яке підбадьорює нас. Святий Дух, який нагадує нам, і робить його життєвим і актуальним для нас. Протягом 100 років Ною було байдуже хто що думав про нього, коли над ним глузували. Бог сказав, і те, що Він сказав це правда. Якщо крім сімї Ноя ніхто не вірив йому, Слово Боже все рівно залишається істинним Словом Божим.
Помічником віри є сам Господь Ісус, через спілкування з Ним. Яір, сторож синагоги, бачив, що Ісус затримується, хоча його маленька донька помирала, але його віра продовжувала надіятися, поки Ісус був поруч зним, поки Він вдорозі до його будинку. Поки ми перебуваємо в спілкуванні з Ісусом на Дорозі Життя, Він продовжуватиме живити нашу віру. З Ним ми ніколи не буваємо самотніми, з Ним ми ніколи не залишаємося без підтримки, без втіхи і без сили.
Укріпляє нашу віри також, надія, що Ісус повернеться, я чекаю на Його повернення, я пильную за ради Ісуса, я служу за ради Ісуса. Я намагаюсь любити ближнього, я свідчу іншим про Ісуса, наскільки я можу. Бо Ісус повертається, і я хочу, щоб він застав мене готовим, щоб він застав мене за роботою. Тому я з вірою роблю те, що маю робити, і чекаю Його повернення.
Сьогоднішній День Господній закінчується Апостольським символом віри. Апостольський символ віри - це теж свідчення. Я розповідаю, я свідчу про те, у що я вірю.
Свідчення також є важливим джерелом нашої живої віри в Бога. "Скарб твого серця зростає, якщо ділишся цим скарбом..." Скарб мого серця це Господь Ісус, моя віра в Нього, моя єдина надія в цьому житті. Віра зростає, коли я ділюся ним з іншими. Це один із чинником росту моєї віру.
Нехай Господь дарує нам, справжню живу віру. Коли виникають перешкоди на шляху нашої віри, нехай Господь нам допомогає подолати їх, щоб ми не зазнали поразки у вірі. А те, що допомагає нашій вірі рости, використовуймо із радістю та вдячністю, як ті, що знають, що не віра нас тримає, і не ми тримаємо віру. Нас зберігає та тримає Господь Ісус, на кого ми покладаємо нашу надію. Амінь
Товт Золтан
єв реф пастор
с. Берегуйфолу